З 1996 року школа перейшла на модульно – розвивальну систему навчання.

Мета модульно - розвивального навчання забезпечення прогресивного психосоціального розвитку вчителя і учня в умовах діалектично пов’язаних процесів навчання, виховання і освіти, а конкретніше – оптимізація багатоскладових процесів соціально-особистісного розвитку учасників розвивальної педагогічної взаємодії.

Основу технології модульно-розвивального навчання становлять ідеї модульно-розвивального процесу і цілісного функціонального циклу навчального модуля.

Навчально-модульний процес у пропонованій концептуальній схемі обґрунтовується як найпрогресивніша форма (втілення) процесу соціалізації особистості. Суть останнього полягає в оволодінні учнем соціально-культурним досвідом на рівні знань, норм і цінностей, який дає змогу йому формуватися і само реалізуватися як творчій особистості.

Модульно-розвивальний процес реалізується через логічні і психолого-дидактичні зв’язки навчальних модулів, кожний з яких характеризує мікроетап психосоціального розвитку учня.

Поступальний розвиток модульного навчання пов'язаний з фундаментальним обґрунтуванням принципу модульності як одного з головних у галузі сучасної освіти, кожний аспект якого пройшов певні етапи становлення:

- від модульної теми і міні-курсу до модульної навчальної       програми і модульного програмно-навчального комплексу;

- від модульного уроку до формального модуля як сукупності 20- чи 30- хвилинних міні-модулів;

- від операційного і системно-діяльнісного модулів до цілісних комп'ютерно-навчального і дидактичного модулів;

- нарешті, від об’єднання шкільних модулів до модульно-розвивальної системи як реальної альтернативи класно-урочної системи.